(no subject)

[lilibay]

-Чуєш, летить ракета?!
-Спи, це сільпо реве,
Місяць лежить браслетом
На кроні нічних дерев.

Що в собі ще увімкнути,
Аби вирватись з напівсну?
«Як ти?», - дублюєш всюди
Євангеліє від ЗСУ.

-Чуєш, гуде над містом?!
Ці вибухи звідусіль!
-Облиш, це сусід навмисно
Висвердлює власний біль.

Що в собі ще забути,
Аби місце було на гнів?
«Що там?» - транслюєш в сутінь,
І благаєш, щоб відповів.

Там, за вікном, під Богом,
Жодних пустих надій,
Дитина якогось року
Грає щодня у бій,

- Світає! Дивись, крилата!
Не можу ковтнути вдих,
- То ластівка, не вигадуй,
Летить до своїх малих,

- Тримайся мене сильніше,
Ось плечі, рука, долонь,
-Чуєш, це справді, тиша
Видзьобується зі скронь?

Бо скільки не згадуй лютий,
А липень вже тут, утім:
- Скажи мені те, що буде…
- Ну, буде напевно грім

(с) Юрій Строкань.