Молодые Львы

[lilibay]

Для начала, хотя бы о тех, кто за выдающиеся смелость и мужество был отмечен самой высокой государственной наградой – "Золотой Звездой".
Первым из них стал полковник Михаил Забродский - на момент начала войны командир 95-ой отдельной аэромобильной бригады, лично участвующий во всех ключевых эпизодах войны, а с недавнего времени – командующий Высокомобильными десантными войсками ВСУ.

Это его авторитетный американский военный эксперт Филипп Карбер назвал "будущим украинской армии" и "лучшим командиром самой лучшей в мире бригады", совершившей в августе 2014-ого года самый длинный в новой военной истории рейд по тылам врага.

http://www.pravda.com.ua/articles/2015/05/9/7067264/

Комбат 95-ой аэромобильной бригады Игорь Герасименко – один из самых молодых военных Героев Украины. "Золотую Звезду" он получил из рук президента в тридцать лет, в перерыве между работой под Донецком и Дебальцево этой зимой – "за исключительное личное мужество и героизм".

Под этой стандартной формулировкой скрывается множество успешно выполненных военных задач, из которых складываются будни войны. В том числе – и рейд 95-ки по тылам врага ровно год назад. Тогда перед десантниками стояла задача вывести из окружения украинские войска из-под границы с РФ. В ходе рейда он был дважды ранен, но отказался от госпитализации, оставшись командовать батальоном. После этого майор Герасименко воевал практически во всех ключевых зонах боевых действий в Донбассе – от Донецка до Дебальцево.
http://www.pravda.com.ua/rus/articles/2015/08/2/7076458/

Якщо є певний тип військових, після зустрічі з якими діти вирішують обрати для себе кар’єру захисників країни – то підполковник Сергій Собко точно з цієї категорії.

Високий, спортивний, привітний і впевнений в собі Герой України не намагається справити враження на співрозмовника, говорить просто і відверто.
Сьогодні його посада звучить так – заступник командира 30-ої окремої механізованої бригади. До цього керував механізованим батальйоном цієї ж бригади, з яким штурмував Савур-Могилу разом з 95-ою бригадою та воював у тилу противника влітку 2014 року.
За ці бої йому присвоєно найвищу державну нагороду – відзнаку Героя України з врученням ордену "Золота Зірка". У 2015 році її присудили 21 бійцям, з них 11 – посмертно.

http://www.pravda.com.ua/articles/2016/01/29/7097218/

"...Я можу вам назвати свій позивний, але навіщо? Я й так змінюю його що два тижні", – посміхається комбриг 81-ї десантно-штурмової бригади Євген Мойсюк.

"Серйозно? А як ви їх всіх запам'ятовуєте?" – здивовано перепитуємо 36-річного полковника.

"Носимо з собою на папері, або на руках пишемо", – каже він.

Правила і їх дотримання для Євгена – не щось з серії бажаного, а зрозумілі й аргументовані вимоги, за якими мають діяти військові.

Євген Мойсюк – досвідчений військовий,десантник,  який пройшов миротворчі місії в Іраку та Косово. У розмові він не раз наголошує, що на війні будь-яке завдання, навіть надважке, потрібно виконувати.

Щоправда, при цьому треба бути відвертим зі своїми бійцями – вони мають розуміти, що їх чекає попереду.

Таких важких завдань Мойсюку і його бійцям доводилось виконувати чимало. Мойсюк не з тих, хто відсиджується – іноді він сам веде своїх бійців у бій.

Влітку 2014 року з ними пробивався по тилах бойовиків від Артемівська до Шахтарська, брав вогонь і сили бойовиків на себе – щоб колеги-десантники з 95-ї бригади дістались до наших підрозділів, заблокованих на кордоні з РФ, а з грудня 2014 року командував обороною ДАП.

Його бійці були останніми, хто тримав аеропорт.

Нині полковник Євген Мойсюк – комбриг 81-ої десантно-штурмової бригади, володар двох орденів Богдана Хмельницького ІІ та ІІІ ступенів.
http://www.pravda.com.ua/articles/2016/02/12/7098744/?attempt=1?attempt=2